Перегляньте повний відео-тур
Другого серпня відзначається Міжнародний День пам’яті жертв ромського Геноциду – Пораймосу. Цього трагічного дня у 1944 році в концтаборі Аушвіц-Біркенау були знищені близько трьох тисяч ромів.
У 1996 році, лише через 52 роки після трагічних подій, міжнародні ромські організації звернулись до громадян Європи з проханням вшанувати пам’ять жертв Пораймосу – вийти цього дня на вулиці у своїх містах та запалити свічки, аби привернути увагу до скорботної дати.
Третього серпня 1944 року у таборі Аушвіц-Біркенау у бараках для ромів стало тихо й безлюдно, – 2897 жінок, дітей і чоловіків (включно з ромами, які були колись солдатами вермахту) за одну ніч згинули у газових камерах. Один єврей, що пережив Голокост згадував: «Жінки-ромки боролися за життя своїх дітей і при цьому навіть серйозно поранили кількох есесівців. Так, у цю ніч відбулося і повстання тих, хто не без супротиву йшов на смерть, але все рівно, вони загинули у газових печах».
В Україні, на жаль, вивчати тему Геноциду ромів розпочали зовсім недавно, тільки в кінці 90-х років. Перші публікації про Пораймос ромів вийшли у світ закордоном, окремі з них були перекладені.
Це стало поштовхом для аналізу Пораймосу і українськими вченими та публікації результатів їх досліджень.
Увага науковців, громадськості, представників ромських спільнот до питання Пораймосу не залишилась осторонь і в нашій державі. Восьмого жовтня 2004 року Верховна Рада України прийняла постанову про відзначення на державному рівні 2 серпня Міжнародного дня Голокосту ромів.
Саме у зв’язку із врахуванням великих масштабів і непоправних суспільних наслідків голокосту ромів, їх соціальне вразливе сучасне становище в місцях компактного проживання, Верховна Рада України постановли, відзначати, починаючи з 2004 року, на державному рівні Міжнародний день голокосту ромів.
Було доручено Кабінету Міністрів України разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади здійснити заходи, спрямовані на вивчення масштабів, місць та кількості жертв гітлерівського етноциду ромів у роки Великої Вітчизняної війни, на увічнення пам’яті депортованих і страчених представників цієї національної меншини, а також надати допомогу сім’ям постраждалих.
Проте не у повній мірі положення Постанови Верховної Ради виповнюються. Так, на Закарпатті не встановлено жодного пам’ятного знаку на місцях таборів-гетто. А їх у області було чимало.
На разі пам’ять про події Пораймосу зберігається цілими ромськими родинами, спогади про невинні жертви – ще довго будуть передаватись дітям і онукам, а вони – своїм дітям і онукам.
Лише через правду, через викриття та осуд злодіянь тоталітаризму – як нацистського, так і комуністичного – ми зможемо уберегти себе й майбутні покоління від повторення жахів минулого. Для того аби краще зрозуміти жахіття 2 серпня 1944 року, молодь з усієї України та Закарпаття відвідала табір смерті Аушвіц.
У ході візиту делегація побувала в меморіальному комплексі «Аушвіц І», де ознайомилися з архівними матеріалами переслідування людей за етнічною ознакою. Найбільше зазнали репресій німецькі роми (сінті), а також роми Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини.
Концтабори Аушвіц-Біркенау – застереження для Людства. Досі невідома точна кількість загиблих, адже перед наступом радянських військ була знищена майже вся документація. Це похмуре місце, зване Табором смерті, вирішено залишити в недоторканності, аби зберегти свідоцтва скоєного тут злочину проти Людства.
Важливо пам’ятати про ці темні сторінки Історії і навчати молодь та учнів. Так, для викладацького складу та учнів навчальних закладів міста Ужгород були проведені семінари з вивчення питань Пораймосу в Закарпатській області. Метою таких заходів було формування толерантного ставлення школярів до різних національних меншин; запобігання конфліктів на основі мовних, релігійних чи етнічних переконань.
Акцентувалася увага про історичні факти, що свідчать про грубе порушення прав ромів, особливо у роки Другої Світової війни під час Пораймосу.
У 2018 році в УжНУ запроваджено навчальний курс – «Ромознавство», який є факультативним для студентів. Студентами можуть бути студенти різних спеціальностей. Курс ромських досліджень включає теми з історії, культури та громадського життя ромів, а також охоплює Пораймос.
Укладення угоди про запровадження в університеті навчально-методичного курсу «РОМСЬКІ СТУДІЇ В УжНУ» / Concluding an agreement on the introduction of the educational and methodical course “ROMA STUDIES IN UzhNU” at the university
На сьогодні ведеться активна наукова робота з вивчення питань Пораймосу ромів, яку проводить Український центр з вивчення історії Голокосту. Виходять у світ наукові дослідження Михайла Тяглого та Наталії Зіневич, які успішно працюють в Києві.
В Закарпатській області вивченням історії поневірянь ромів займалися Роман Офіцінський, Юрій Славік та Євгенія Навроцька. Юрій Славік у 2016 році дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук за темою «Репресивна політика Угорщини у 1938-1944 р.р», де також частково розкрито питання ромського Пораймосу на Закарпатті.
Більше інформації Ви знайдете у відео-турі
The creation of this video became possible for you thanks to the implementation of the project by the public organization KAPL “Vested”. Developped with the support provided by the Foundation “Remembrance, Responsibility and Future”(EVZ). This publication does not represent an expression of opinion by the Foundation EVZ. The author(s) bear(s) responsibility for the content.
